Інтернет-культура як педагогічна цінність
Мельник Олександр Валентинович, викладач ПТУ №38 смт. Голованівськ
В даній статті я хотів би висвітлити та розглянути основні принципи та компоненти інтернет-культури у розрізі сучасних вимог до педагогічних компетентностей працівників освіти і не тільки.
Сьогодні формується нове інформаційне суспільство, в якому велику роль відіграють нові інформаційні технології. Інформація та інформаційні процеси висуваються на перший план у всіх сферах життєдіяльності, особливо в сфері освіти. Сучасний навчально-виховний процес немислимий без використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), які забезпечують якість освіти, ефективність освітнього процесу. Так, інтернет на сьогоднішній день має великий вплив на соціальні процеси, в тому числі і на навчально-пізнавальний процес. Глобальний інформаційний простір дає кожній людині можливість реалізувати себе в тій чи іншій сфері суспільного устрою, ділитися досвідом і отримувати інформацію за допомогою всіляких чатів, блогів, сайтів, які організовують спілкування людей з певними інтересами. Велике значення має і література в інтернеті, оскільки доступність будь-якого твору, дозволяє задовольнити когнітивні потреби суспільства. Завдяки даним ресурсів можна зробити ефективним і навчально-виховний процес. Для педагогів відкриваються безмежні можливості в пошуках потрібної інформації: через спілкування з колегами можна знайти оптимальний варіант спілкування і навчання своїх учнів, визначити найбільш дієві методи і прийоми досягнення найвищих результатів у своїй діяльності.

Значиму роль вчителя в прогресивному розвитку суспільства визначив ще видатний педагог К. Д. Ушинський: «Вихователь, котрий у з сучасним ходом виховання, відчуває себе живим, діяльним членом великого організму, що бореться з невіглаством і вадами людства <...> Він відчуває себе живою ланкою між минулим і майбутнім, могутнім ратоборцем істини і добра і усвідомлює, що його справа, скромна по зовнішності, - одне з найбільших справ історії, що на цьому ґрунтуються царства і це живуть цілі покоління».

Дійсно сучасному суспільству потрібно педагог, «що йде в ногу з часом», добре розбирається в усьому новому, при цьому шанобливо ставиться до минулого, і здатний забезпечити якісну освіту.

На педагога в усі часи була покладена одна з найважливіших соціальних функцій: функція «двигуна» суспільного прогресу. Сьогодні, виховуючи молоде покоління, він значною мірою сприяє формуванню людей, які володіють новою і прогресивної виробничої технологією, фахівців, швидко «схоплюють» все передове в різнобічної життя суспільства. При такій, здавалося б, строго прагматичною функції, педагог продовжує виконувати свою головну місію - формування свідомості та культури

Культура - це один з найважливіших показників матеріального і духовного рівня розвитку певних епох. Роль педагога у формуванні культури певного історичного періоду дуже велика. Педагог, формуючи духовні, матеріальні цінності кожного нового покоління, здійснює своєрідний діалог культур між минулим, сьогоденням і майбутнім. Для грамотного забезпечення історичного процесу зміни поколінь педагог повинен володіти педагогічною культурою. Культура педагога є частиною загальної культури і невід'ємним її елементом, адже саме в педагогічній культурі найбільшою мірою відбилися духовні і матеріальні цінності, а також способи творчої педагогічної діяльності, необхідні людству для соціалізації окремої особистості і розвитку суспільства в цілому.

Сучасна епоха асоціюється з розвитком інформаційного суспільства, де досить великий потік інформації різного роду, що вимагає певних знань законів інформаційного середовища і вміння орієнтуватися в інформаційних потоках. У ситуації, що склалася стає все важче захистити дитину від шкідливої для нього інформації. Діти, перебуваючи в глобальному інформаційному просторі, абсолютно незахищені від впливу небезпечного для дитячої психіки потоку інформації. Таким чином, з'являється потреба в інформаційній культурі, яка організовує цілеспрямовану діяльність по задоволенню індивідуальних інформаційних потреб без шкоди для психіки людини. Школа і викладачі, як одні з агентів соціалізації особистості повинні сприяти захисту дитячої психіки, а значить повинні володіти не тільки педагогічної, а й інформаційної культурою.

Серед величезної кількості різних інформаційних засобів найбільшу популярність придбала глобальна мережа Інтернет. Інтернет володіє подвійними властивостями: при правильному, доцільному використанні це найкращий помічник у будь-якій справі, але як тільки він стає доступним для користувачів, що не несуть і не усвідомлюють відповідальності в сфері інформації - він стає малоефективний в плані освітніх можливостей, а іноді навіть небезпечний для формування особистості. Педагог, захищаючи внутрішній світ дитини в реальному житті, повинен сприяти його захисту і в віртуальному просторі.

Для якісного виконання цієї функції викладач повинен бути в курсі всіх нових інформаційних технологій, і в першу чергу - нововведень у сфері інтернет-ресурсів. Для цього педагог повинен опанувати інтернет-культурою, яка передбачає культуру подачі інформації і культуру спілкування користувачів в інтернеті. Ґрунтуючись на концепції професійно-педагогічної культури І. Ф. Ісаєва, в педагогічній культурі можна виділити наступні компоненти: ціннісно - орієнтаційний (аксіологічний), професійно-практичний (технологічний), особистісно-творчий.

Наявність в інтернет-культурі педагога ціннісно-орієнтаційної компонента передбачає, що педагог повинен не тільки володіти зовнішніми атрибутами коректного інтернет-користування, а й вміти «фільтрувати» корисну інформацію. Більшість користувачів Інтернету, в тому числі учні, використовують лише незначну частину освітніх і пізнавальних веб-ресурсів. Так, за статистикою, лише один з трьох інтернет-користувачів шукає інформацію, інші просто «сидять» в соціальних мережах, в ігрових та розважальних порталах. У цих умовах педагог покликаний прищепити своїм учням культуру з метою застереження молоді від агресивної інформації, яка руйнує моральні цінності.

Професійно-практичний компонент сприяє реалізація даної функції, покладеної на педагога. Прищепити інтернет-культуру учням викладач може безпосередньо в своїй професійно-педагогічної діяльності: для полегшення підготовки учнів до занять, педагог на своєму сайті може розмістити потрібну дітям інформацію, намітити шляхи пошуку необхідних джерел, вказуючи адреси певних навчальних сайтів, пізнавальних порталів. Завдання педагога прищепити правильне ставлення учнів до використання ресурсів інтернету, витягати корисні знання, розширювати ерудицію та інтелект.

Особистісно-творчий компонент передбачає наявність у педагога рефлексивної компетентності, його постійний розвиток, освоєння нових знань і способів, прийомів, вдосконалення навичок навчання свого предмету, адже педагог для ефективності освітнього процесу не повинен зупинятися в своєму професійно-особистісному розвитку.

Необхідність інтернет-культури педагога полягає і в тому, що він виступає наставником молоді, представляє їх світ перед старшим поколінням, тому він не в якому разі не повинен відставати від своїх учнів.

Щоб зрозуміти життєві установки підлітків, юнаків і дівчат, викладач в першу чергу звертає увагу на їх інтереси, заняття, власне взаємини один з одним, за коштами чого воно здійснюється і в якій формі виражається. Сьогодні помічником в цьому непростому аналізі є інтернет. Для багатьох учнів віртуальний світ виступає засобом реалізації своїх здібностей і прояви своєї індивідуальності; дізнатися про це можна лише тільки за допомогою вільного володіння інтернет-культурою. Багато викладачів, зацікавлені в захопленнях своїх учнів, в пізнанні їх внутрішнього світу, реєструються на найбільш популярних інтернет порталах, соціальних мережах, освоюють спосіб спілкування з колегами і учнями за коштами інтернету. Це призводить переважно до позитивних результатів, за допомогою такої діяльності учні легше йдуть на контакт з учителем, все менше стає бар'єрів у спілкуванні між викладачем і учням.

Незважаючи на такі позитивні результати викладач, як в реальному, так і у віртуальному просторі не повинен забувати про педагогічну етику. Повинен виховувати підростаюче покоління на своєму власному позитивному прикладі, отже, реєструючись в соціальних мережах повинен дотримуватися етичних норм поведінки, дорожити своєю репутацією, не допускати ніякої компрометуючої інформації.

Інтернет-культура викладачеві необхідна для того, щоб удосконалювати свої професійно-педагогічні навички, для того, щоб бути цікавим своїм учням і не втрачати з ними контакту, а завжди знаходиться в спілкуванні і взаємодії, адже тільки через досягнення особистісного контакту можливий успіх в будь-якій діяльності. Сьогодні ми знаходимося на абсолютно новому етапі розвитку суспільства, де інформація приймає велике значення і утворює своє глобальний простір, з безмежним потоком інформації. Щоб упорядкувати, зростаюче з кожним днем кількість інформації, кожен член нашого суспільства повинен володіти інтернет-культурою, прищепити яку необхідно ще з дитинства. У світлі вищесказаного інтернет-культура сьогодні стає важливою педагогічної цінністю, вона необхідна педагогу як соціально активного члена суспільства, покликаному цілеспрямовано впливати на це суспільство, виховуючи юних громадян.

Список використаної літератури:

1. Зайчиків В. М. Інформаційна культура особистості педагога.

2. Ісаєв І. Ф. Професійно-педагогічна культура викладача: навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів. - М .: Изд. центр «Академія», 2002. - 208 с.

3. Светлакова В. П. Від інформаційної компетентності до інформаційної культури педагогів та учнів школи.

4. Сидоров С. В., Гаврилов А. Г. Теоретичні передумови проектування рефлексивної компетентності // Світ науки, культури, освіти. - 2010. - № 1. С. 253-256.

5. Уварова Л. І. Ідеї педагогіки культури і науковий розвиток їх в сучасній освіті.

6. Ушинський К. Д. Собрание сочинений: В 11 т. - М., 1951. - Т. 2. - С. 32.

Made on
Tilda